ВИКОРИСТАННЯ ФОРМ І МЕТОДІВ ПЕРЕВІРКИ Й ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ ПРИ ВИВЧЕННІ ПРЕДМЕТА «ФІЗИКА»

Державний навчальний заклад

«Лісоводський професійний аграрний ліцей»

Н.Г. Волос

ВИКОРИСТАННЯ ФОРМ І МЕТОДІВ ПЕРЕВІРКИ Й ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ ПРИ ВИВЧЕННІ ПРЕДМЕТА «ФІЗИКА»

Лісоводи 2019р.

Зміст

1. Освітні проблеми і актуальність знань з фізики.

2. Підлітки  і важливість оцінювання їх досягнень.

3.     Реалізація контрольно-оціночної діяльності.

4.     Методика оцінювання результатів різних форм контролю.

Вступ

        За експертними оцінками, найбільш успішними на ринку праці в найближчій перспективі будуть фахівці, які вміють навчатися впродовж життя, критично мислити, ставити цілі та досягати їх, працювати в команді, спілкуватися в багатокультурному середовищі та володіти сучасними вміннями. Тому, особливої уваги набула зараз проблема формування самостійності учнів, спроможності отримувати, аналізувати інформацію та приймати оптимальні рішення, використовувати в практичній діяльності нові інформаційні технології.

         Концепція модернізації освіти, яка базується на основі «Державного стандарту» орієнтована на реалізацію компетентнісного підходу в світі, на формування ключових компетентностей, тобто готовності учнів використовувати набуті знання, навчальні вміння і навички, а також засоби діяльності в житті для виконання практичних і теоретичних завдань. Виокремлення в навчальних програмах наскрізних ліній ключових компетентностей спрямоване на формування учнів здатності застосовувати знання і вміння у реальних життєвих ситуаціях.

       Яка ж роль відводиться у цій проблемі фізиці? Фізика є однією з найважливіших наук. Заслуги фізики важко переоцінити. Знання з фізики присутні в будь-якій області людської діяльності. Особливістю фізики як навчального предмету є його спроможність  на використання знань, умінь і навичок у житті. Навчання фізики у кінцевому результаті має не тільки дати суму знань, а й сформувати достатній рівень компетенції. Саме у навчально-виховному процесі з фізики формуються компетентності учнів.

       Тому викладання фізики повинно бути орієнтовано як на розвиток фізичних компетентностей, що формуються змістом предмету, так і на розвиток кючових компетентностей, які формуються формами, методами навчання.

      Важливою складовою методичної компетенції викладача фізики є контрольно-оціночна компетентність.  Адже справедлива і змістовна оцінка праці підлітків дає можливість реалізувати основний принцип життя: від кожного по здібностях, кожному – по прці. Правильне і виважене оцінювання досягнень підлітків дає можливість об»єктивно і безконфліктно назвати хто є хто.

       Тому  оцінювання і контроль є важливою складовою методичної компетенції  викладача фізики.

         Викладач фізики зобов’язаний бути обізнаним у видах контролю, його функціях, методиці організації, мати досвід реалізації контролюючої функції у практиці.

         Контроль і оцінювання навчальних досягнень учнів з фізики були предметом досліджування П.С. Атаманчука, В.П. Вовкотруба, В.Д. Жарко та і.н. На думку науковців, рівень сформованості контольно-оціночної діяльності можна розглядати як один із показників професіоналізму викладача, професійної майстерності його. Оскільки існує прямий зв’язок між професіоналізмом, професійною майстерністю та компетентністю, рівень сформованості контрольно-оцінючних умінь розглядається мною як показник методичної компетентності викладача фізики.

          Існують різні тлумачення таких понять як: педагогічний контроль, оцінка.

          Педагогічний контроль-система перевірки результатів навчання і виховання учнів, що є засобом встановлення прямого і зворотного зв’язків між викладачем і учнем. Контоль-виявлення, вимірювання і оцінювання знань, умінь учнів. А.С.Стенанова-Билкова. Контроль-перевірка діяльності А.О.Івченко. Контроль-спостетеження, нагляд над чим небудь з метою перевірки. Д.Н.Ушаков. Оцінка(оцінювання)-процес, діяльність (чи дія) оцінювання, здійснювана людиною; це встановленних міри виконання учнями завдань, поставлених перед ними  в процесі навчання, рівня їх підготовки і розвитку, якості отриманих знань, сформованих умінь і навичок. А.С.Степанова-Бикова.

       Науковці В.Г. Разумовський, Р.Ф. Кривошаповв, А.О. Івченко практично не розрізняють поняття “перевірка” і  “контроль”.

      Отже, контроль-процес встановлення зворотнього зв’язку між викладачем і учнями. В залежності від мети контролю проявляються різні його аспекти. А саме:

     1.Контроль як перевірка: мета-спостереження з метою перевірки, перевірка, діагностика, оцінювання, оцінка, розробка корекційних заходів, корекція, контроль корекції.

    2.Контроль як засіб управління: мета-нагляд з метою управління (контроль процесу навчання); спостереження (нагляд)-превірка, діагностика, оцінювання, оцінка, корекція.

      З’ясування сутності поняття ”контроль” дає можливість виділити елементи контролюючої діяльнності викладача, якими є:

    -встановлення прямого та,зворотнього зв’язку між викладачем і учнями у процесі навчання, що здійснюється за допомогою заздалегідь продуманих запитань (завдань, задач)-письмових або усних;

    - виявлення наявності або відсутності знань та вмінь, на основі порівняння реального результату  діяльності з нормою, визначеною стандартом;

    -виявлення та систематизация учнівських помилок;

   - аналіз причин допущення помилок, виявлення прогалин у навчанні (діагностика);

   -планування та впровадження заходів корекції (компетентностей);

   - констатування стану усунення помилок (контроль корекції);

  На сучасному етапі реалізація контрольно – оціночної функції викладачами фізики відбувається на засадах особистісно-зорієнтованого, діяльнісного та компетентнісного підходів, що відображено у новому Державному стандарті загальної середньої освіти. Це  накладає певні особливості та зміст методичної діяльності викладача.

   Такими особливостями є: демократизація, інтенсифікація, диференціалізація.

   Демократизація це:

      - перебудова відносин між викладачем і учнями, в процесі навчання і контролю знань, умінь і навиків.

      А саме:

         а) побудова навчання і оцінювання на принципах поваги до особистості учнів;

         б) розвиток самоуправління (залучення  учнів до коментування відповіді товаришів, дискусії, захисті рефератів, проектів, розв’язуванні задач.

         в)створення сприятливого психологічного клімату при будь-яких формах і методах навчання і контролю.

    Інтенсифікація пропонує:

     -широке поширення і систематичне застосування самоконторолю;

     - широке застосування ущільненого опитування (кросворд, фронтальне опитування, бліц опитування, тест);

    -активізацію всіх учнів під час навчання і оцінювання знань;

   - вироблення вмінь в темпі вивчити новий матеріал, зробити повідомлення, захистити реферат.

        Диференціалізація це:

   -проведення всіх видів контролного оцінювання (усних, письмових, експериментальних) за різнорівневими завданнями.

  - підвищення відповідальності учнів за результатами навчальної діяльності шляхом формування навиків завжди і у всіх випадках самоперевіряти.

   - систематичне створення таких педагогічних ситуацій, які викливали б в учнів необхідність взаємоперевірки і взаємоконтролю.

     Контрольно-оціночна компетенція викладача фізики має різне змістовне наповнення в залежності від конкретних умов навчання.

      Розглянемо  досвід оцінювання  результатів різних форм контролю (розв’язування задач, лекції, рефератів, кросфордів, відповіді біля дошки, тестів, лабораторних і контрольних робіт, заліків.

Методика оцінювання учня біля дошки (усно, задачі).

  На даному етапі роботи проводиться як правило, індивідуальна усна перевірка знань учнів, де потрібно не тільки відповідати на поставлене викладачем запитання, але і виявляти причини та наслідки звязку. Наприклад.

   Учні дбре знають формулювання закону збереження і перетворення енергії, але застосування цього закону в новій для них, конкретній ситуації, вимагає визначеного рівня розвитку логічного мислення. Тобто,у процесі перевірки знань учнів, на даному етапі роботи, вони тренуються у використанні методу дедукції. Навики у використанні цього методу набувають в тих випадках, коли учням під час відповіді потрібно робити висновки, узагальнення.

  У цьому випадку перевірка стає більш цікавою, з елементами змагання: хто перший правильно і грамотно виконає завдання. Учнів необхідно навчити аналізувати те, про що запитують, і, що потрібно зробити, щоб дати відповідь на запитання викладача або учнів. Допомагає у подібному аналізі і  вимога викладача визначити і чітко висловити, що потрібно зробити для відповіді на поставлене запитання.

  Наприклад:

Завдання викладача:                                       Відповідна йому дія учня: ­-розказати про...                                               -відтворює матеріал, -поясни, що...                                                     -аналізує факти, явища, -встанови подібність або                                -порівнює властивості тіл, склад  відмінність між...                                               речовин, явищ, проводить                                                                                класифікацію,  -поясни, чому...                                                 -виясняє причини, наслідки -підведи підсумок..                             проводить узагальнення, виділяючи зміст

На початку розвязування задачі учням можна запропонувати алгоритм. Цей алгоритм включає:

-читання умови задачі;

-аналіз умови з метою усвідомлення фізичного явища, яке розглядається в задачі;

-згадати фізичні закони, що лежать в основі цього явища;

-зведення задачі фізичної до задачі математичної;

-перевірка одиниць;

-отримання числового результату і його аналіз.

      Отже, розвязання задачі-складний процес. Тому, нерозвязана, або розвязана невірно задача, не може бути   основою для висновку про незнання фізики учнями.

   Велике значення для об’єму оцінювання знань, умінь і навиків учнів має те, як задається умова задачі : коротко, у словесній формі, у вигляді моделі, малюнку, графіку.

      Учні в основному справляються з коротким записом умови, якщо їм задається текстова задача. Але викликають значні труднощі,  якщо умову задано малюнком, графіком. Ці труднощі обєктивні. Потрібно прочитати малюнок, графік. Але така форма завдання умови задачі, сприяє розширенню можливостей оцінювання. Саме тому такі задачі необхідно пропонувати учням біля дошки.

Умова задачі текстом:                                                                    

«Визначити масу вуглекислого газу, якщо при 0 С його об’єм складає 0,1л при тиску 1,5*10 Па».

   У цьому випадку, при короткому запису умови задачі, викладач може перевірити тільки знання позначень густини, об’єму і тиску і вміння знайти значення густини за таблицею.

   Як видно з прикладу, можливості оцінювання знань за записом  умови, значно збільшуються. Тому викладачеві необхідно намагатись давати завдання учням в різній формі.     

Великі можливості для оцінювання знань учнів дають заповнення (або складання) таблиць на вивчену тему, або яка вивчається

На початку уроку «Діючі значення сили струму та напруги» пропонуємо учням заповнити таблицю. Характеристика величини змінного струму.

Миттєві значення	Діючі значення	Aплітудні значення
i	І	Іm
и	U	Um
e	E	Em

    Методика оцінювання усної відповіді учнів біля дошки

         Завдання мають мати різний характер. Учнів потрібно готувати до відповіді біля дошки. Можна викликати одночасно трьох учнів. Потрібно врахувати, що час для підготовки до відповіді першого учня обмежений -3-5 хвилин, а другого- включає час підготовки відповіді першого, а в третього учня ще більше. Тому першому учневі краще задавати запитання, які потребують менше часу. Але разом з тим викладач має передбачити логічну мету у виступах учнів, тобто,щоб всі учні біля дошки ,,виросли» в одну тему (проблему). Під час підготовки учнів до відповіді біля дошки, викладач керує діяльністю групи, а спостерігати за процесом підготовки дозволяється одному учневі - косультанту. Під час такого співробітництва учні готуються до відповіді впевненіше, зникає відчуття страху. Учень знає, що в будь-яку секунду до нього підійде учень-консультант і допоможе ліквідувати незнання.

    Така можлива допомога консультанта займає зовсім мало часу, але сприяє доброзичливій обстановці, підтримує позитивну мотивацію до вивчення фізики, і головне, сприяє вихованню риси взаємодопомоги і відповідальності за культуру своєї праці. Виникає природна необхідність допомоги товаришу.

   Отже, за цей час, коли учні готуються біля дошки, викладач керує діяльністю всієї групи. За 5 хвилин можна провести:

а) або бліцопитування  першої категорії, де за кожну відповідь учень отримує один бал (у відповідності з правилами «бліца» розробленими викладачем і учнями разом;

б) можна також запропонувати учням «продаж питань». Викладач визначає ціну запитання і задає його групі. Тут можна ввести елементи змагання:

- яка група набере більше балів в цій роботі. Найбільш грамотна і лаконічна відповідь додає учневі додаткових 10 балів. Така форма змагання завжди викликає інтерес у всіх учнів, активізує їх розумову діяльність, дає можливість постійно підтримувати увагу учнів.

   Після закінчення визначеного часу (в нас це 3-5 хвилин) пропонується  заслуховування відповіді. При цьому для активізації розумової діяльності учнів, викладач дає «установку на слухання», так як під час усної індивідуальної перевірки знань увага учнів не стійка. Наприклад, викладач може запропонувати:

-вислухати відповідь, висловитись про переконливі доведення;

-вислухати відповідь, висловитись про самостійність наведених прикладів;

-слухаючи відповідь, скласти його план;

-вислухати відповідь і дати на нею рецензію.

Потрібно обговорювати глибину відповіді, її послідовність, самостійність, форму. Форма обговорення залежить від якості відповіді, від часу, мети.

   Даний метод застосовується з метою навчити учнів слухати і одночасно аналізувати відповідь, коротко висловлювати і обгрунтовувати свою думку. Використання цього методу забезпечує максимальну увагу до відповіді товариша, сприяє розвитку логічного мислення учнів, розвиває інтерес до перевірки. Рецензування є складною формою роботи. Складність обумовлена недостатньо розвиненою здатністю учнів аналізувати чужу мову, складністю самого сприйняття відповіді, а також зовнішніми умовами в яких відбувається перевірка знань.

   Складність самого сприйняття полягає в тому, що в процесі безперервного слухання товариша, учневі необхідно одночасно засвоювати і запам»ятовувати відповідь, порівнювати почуте з вивченим вдома, виділяючи подібність і відмінність; запам»ятовувати свої зауваження на основі цього порівняння. Тому до рецензування відповіді, учнів потрібно готувати на кожному уроці. Робити це потрібно поступово.

   Висловлювати зауваження, виявляти помилки значно складніше, ніж самому відповідати на питання. Тому, оцінюючи відповідь і її аналіз, викладач разом з учнями оцінює не тільки знання учня біля дошки, але і тих, хто приймав участь в обговоренні відповіді, аналізі, рецензії.

   Отже, під час роботи біля дошки здійснюється неодноразове повторення учнями навчального матеріалу (слухають і аналізують відповіді товаришів, відповідають самі), розглядають їх з різних точок зору. Це відкриває можливості для виправлення помилок учнів. Аналіз помилок дозволяє виявити причину, намітити шляхи їх попередження і усунення.

   Як же оцінити роботу біля дошки?

Пропонуємо таке оцінювання:

-бездоганна відповідь (рецензія) – 10 балів,

-за відповідь (рецензію) з неточностями – 9 балів,

-за не грубі помилки – 6 балів,

    При формуванні в учнів умінь розв’язувати задачі можна виділити дві структурні частини: методичну (включає володіння теорією) і практичну.

    При цьому розв’язуються такі педагогічні задачі: визначення об’єму знань, вмінь,які мають засвоїти учні під керівництвом викладача; вмінь, необхідних для розв’язування  задач; послідовність формування в учнів вмінь виконувати окремі операції.

         Для того, щоб навчити учнів розв’язувати задачі можна використати таку методику. Викладач читає умову задачі, робить короткий запис на дошці і пропонує учням розв’язати цю задачу самостійно. Перші 2-3 хвилини викладач слідкує за роботою групи і, коли більша частина учнів йде вперед, викладач викликає до дошки одного із «слабших» учнів і працює з ним біля дошки, надаючи можливість сильним учням продовжити роботу самостійно. Звичайно, на таких уроках розв’язують малу кількість задач.

Тут головне – перевірка грамотного розв’язування, виконання малюнку, перевірка роботи з одиницями вимірювання. Перевіряючи правильність розв’язування задачі, викладач має вияснити як учні зрозуміли умову. Це можна зробити в процесі бесіди, запропонувати учням дати відповідь на запитання:

1.     Які фізичні явища ви  розглядали в ході розв’язування задач?

2.     Який зв’язок  між явищами?

3.     Яке явище вважали основним?

4.     Яку фізичну величину визначали в задачі?

5.     Які фізичні величини вважали невідомими?

При цьому особливо важливо звернути увагу на відповідність ходу мислення записам на дошці і у зошитах, так як порушення цієї відповідності вказує на стрибок в ході мислення. Номери задач і запитання до них рекомендується записувати на дошці. Від учнів вимагається повне пояснення і аналіз задачі письмово у зошитах. На данному уроці це необхідно, так як виробляються навички розв’язування; і вміння вилучати з аналізу повну інформацію. Така форма роботи дозволяє викладачу зменшити час для перевірки. Викладач може подивитись зошит будь-якого учня із «сильніших» і визначити його місце у розв’язуванні задач. Пізніше, коли буде напрацьований «досвід» в розв’язуванні задач, від письмової повноти пояснення задачі можна відмовитись.

Мета, яку ставить перед собою викладач на уроках розв’язування задач, різна на різних етапах навчання фізики. Згідно цієї мети визнається і підбір задач і методика побудови їх.

 

                                      Відношення

Предметна область

Задача 1

Яку масу спирту потрібно спалити, щоб нагріти 2 кг води від 14 до 50 ^о С, якщо вся теплота, що виділяється внаслідок згоряння спирту, піде на прогрівання води?

        Дано:                                                 Розв’язання

                           , = .

t₁=14℃                             

t₁=50℃                             

З таблиці:

                        

 

      

                                          Відповідь:

     Ось приклад одного із перших уроків розв’язування задач з теми «Рівномірний прямолінійний рух».

     Учні вже знають основну задачу механіки і вміють її розв’язувати аналогічно.

Задача 2.

Знайти координату тіла через 3с від точки руху, якщо рух заданий рівнянням х = 4t.

Дано:                                               Розв’язування

                  - рівняння основної задачі механіки

                       З цього рівняння

                            Через  тіло буде

Рух рівномірний, прямолінійний, тіло рухається вздовж осі .

                                           

         .        .        .        .          .          .                     

                ^{0                                                               12                        х,м}

Задача 3.

Знайти координати тіла через 3 секунди, якщо рух задано рівнянням

х = 2 – 3t.

Розв’язування.

Рівняння основної задачі механіки x = x_o  + vt;

                                               дане рівняння  х = 2 – 3t;

з рівняння x_o = 2м  – початкова координата,

                  x = 3 м\с – швидкість.

Знак «–» в рівнянні показує, що тіло рухається в напрямку, протилежному осі О_х. Через t = 2 секунди тіло буде мати координату :

х = 2 – 3t = 2 – 3 · 3 = 2 · 9 =  –7 м.

Знак «–» показує, що тіло рухалось в сторону проміжку осі О_х  .

                                                                    _O

          .       .                                                               

                  ^{-7                                                0                            2      x}

переміщення:

А тепер змінимо умову цих задач, застосовуючи іншу методику.

Задача 4.

Побудуйте графік руху тіла, заданого рівняння х = 4t і за графіком визначити координату тіла через 3 секунди.

Розв’язування:     x = x_o  + vt

 х = 4t, x_o =0; v = 4 м\с.

Так, як рух рівномірний і прямолінійний то графіком залежності x = x (t) являється пряма. Для побудови прямої досить дві точки складаємо таблицю. За даними таблиці будуємо графік.

       t      1      2

       x     4      8                                                            

          

x = 4t

   x, м   8

                  

             4

                      1     2     3     4    5     t, c

За графіком:

t = 0,5 c               x = 0,5 м

t = 1,5 c               x = 10 м

Характеристика руху: рух являється рівномірним, прямолінійним, тіло вийшло із початку координат в напрямку осі О_х  .

Через t = 3 c його координата  x = 12 м

Задача 5.

Побудуйте графік руху тіла, заданого рівнянням х = 2 – 3t. Визначити координату тіла через 3 секунди. Знайти переміщення тіла за цей час.

Розглянемо  контрольно-оціночну компетентність викладача фізики при проведенні фізичних диктантів.

Фізичні диктанти – форма письмової перевірки знань одночасно всіх учнів. Фізичні диктанти дають можливість підготувати учнів до засвоєння нових знань, до уроків розв’язування задач, до узагальнення вивченого. Вони являються одним із засобів перевірки свідомого виконання домашнього завдання, дають можливість виявити вміння учнів застосовувати знання при розв’язуванні задач, підготовки до виконання експерименту. За допомогою фізичних диктантів розв’язуються наступні дидактичні задачі:

-         діагностика знань учнів;

-         попередження виникнення прогалин;

-         коректування процесу навчання;

-         перевірка досягнення кінцевого результату.

 Диктант будь-якої ступені складності включає 10 завдань. Зміст знань, які перевіряються диктантом, обмежений. Тобто підхід до визначення фізичних величин, їх одиниць вимірювання являється загальним для всіх розділів фізики. А  вміння розрізняти характер залежності  між фізичними величинами, вміння зображати її графічно, являється одним із важливих ознак розуміння вивчених закономірностей і можливостей їх практичного застосування. Відповіді на вказані диктантом питання потребують приблизно однакового часу для учнів незалежно від рівня знань предмету. Якщо диктант проводится для того, щоб перевірити знання формул, за одну правилну відповідь учень отримує 1 бал.Отже, 10 балів- максимум, кий може отримати учень за диктант.

Диктант на оцінювання знань фізичних величин (1 правильна відповідь-0,5 бала).За 10 правильних відповідей-5 балів. Диктант для оцінювання знань фізичного закону (явища).За 1 правильну відповідь – 1 бал.Максимальна кількість балів – 10.

Якщо диктант готує учень, запитання повинні обовязково бути перевірені викладачем перед уроком і відкоректовані. За підготовку, проведення і перевірку диктанту учень отримує 10 балів. Таке оцінювання привчає учнів до само оцінки. А це має велике значення в тих випадках, коли викладач, закінчивши диктант, не збирає роботи, а повідомляє учням правильні відповіді,

Пояснюючи їх, а учні відмичють неправилні відповіді. І тут, же отримують інформацію про свї прогалини в знаннях, а викладач про готовність групи до виконання підготовленого ним, завдання. Диктанти можна використовувати на всіх єтапах вивченя фізики.

Систематичне проведення диктантів привчає учнів обмірковано  і глибоко вчити матеріал. Готуючись до уроку, учні знають, що знання кожного з них будуть перевірені і оцінені. Це виховує дисципліну праці, працелюбність.

Однією із форм контролю та оцінювання є тести. Використання тестів для перевірки знань учнів  дає можливість об’єктивно оцінити знання за короткий час. Тести доцільно використовувати під час закріплення нового матеріалу, вивченого на уроці. Вибір однієї правильної відповіді із декількох подібних, які можуть бути вибрані із типових помилок у розумінні матеріалу, приносить більшу користь, ніж отримання єдино правильної відповіді.

Застосовуючи тестові завдання для контролю знань учнів, викладач може отримати інформацію про рівень засвоєння елементів знань у різних ситуаціях. Потрібно враховувати, що завдання з вибором відповіді не може розв’язати всіх задач пов’язаних з контролем учнів з фізики. За результатами виконання цих завдань викладач має змогу прослідкувати за ходом думки учня, перевірити вміння учнів виконувати розрахунки. Для досягнення ефективності процесу навчання необхідно поєднувати різні форми письмової і усної перевірки знань, вмінь і навиків учнів.

Ознайомимось з методикою підготовки, і проведення і оцінювання тесту

Тест не повинен складатись більш як з 10 питань з метою економії часу. Перевіряється зразу ж на уроці. Якщо тема тільки вивчається, тест може включати в себе матеріал двох-трьох уроків. Корисно використовувати тести при повторенні минулої теми. Нескладний тест можна дати учням на першому ж уроці вивчення нової теми. Для того, щоб визначити степінь її засвоєння.

Якщо тема повністю вивчена, проведені самостійні роботи, можна запропонувати учням тест, питання якого підвищеної складності. За кожну правильну відповідь – 2 бали.

Тест – дуже корисна форма перевірки знань. Така форма цікава для учнів. При підготовці до тесту учні ознайомлюються з літературою додатковою з фізики, вчаться відбирати необхідний матеріал, набувають навички самостійної роботи, набувають і вдосконалюють навички письмової мови.

Методика оцінювання результатів такої форми контролю як бліцопитування.

Бліц – перша частина складених слів із значенням дуже швидкий, блискавичний.

Така форма роботи на уроці на уроці застосовується під час фронтальної усної перевірки за малий час. (15 запитанб – відповіді за 5 – 7 хвилин) і перевіряє стан знань учнів із визначеного питаня чи групи питань у бліц опитуваня включається 3 учні(по 5 запитань кожному). При бліцопитувані виклдач ( або учень, який готував питання дома) задає їх всій групі, викликає до дошки для відповіді кожного із 3-х учнів.Якщо ніхто із «трійки» не може дати відповідь, на допомогу приходить учень із групи. Якими мають бути запитання, говорить уже сама назва – бліцопитування . Виходити потрібно із змісту матеріалу, який  оцінюється і мети оцінювання. За 5-7 хвилин опитати трьох учнів, задаючи по 5 апитань кожному. Це можливо, коли питання не вимагають обдумавання багато часу. За кожну відповід учень отримує 1 бал. Якщо відповіді були грамотні, швидкі і чіткі на всі питання , учень отримує додатково до 5 балів ще 5 балів.

Якщо бліцопитування готує учень, то всі учні оцінюють його.А виклаач має можливість провести індивідуальну  перевірку і самого автора опитування, так, як зміст питань, їх послідовність і глибина добре показує степінь  підготовки учня до уроку. А це і є творчі здібності учня. А це  і буде диференційований підхід до навчання. Такі завдання посильні основній масі учнів. І це дає їм впевненість у своїх здібностях, можливостях.

  Місце бліцопитування на уроці залежить від того, яку мету ставить викладач. В  процесі бліцопитування викладач може перевірити і знання основних формулювань, законів, математичний запис цих законів, характер зв’язку між величинами, одиницями фізичних величин.

Перевірка самого факту знання чи незнання очевидна. Якщо викладач бачить, що учні не знають матеріал, зразу ж виясняє причини цього незнання.

Тому, підбираючи питання для бліцопитування необхідно обдумати, чи зможуть учні дати відповідь на них «автоматично швидко».

Бліцопитування можна використати і для перевірки знань матеріал щойно   вивченого на уроці.

Підсумок опитування проводиться зразу ж після його закінчення. Викладач повинен обов’язково звернути увагу учнів всієї групи на ті питання, у відповіді яких були допущені помилки і попередити, що вони будуть знову включені у перевірку.

Бліцопитування включає в себе  фронтальне та індивідуальне опитування одночасно. Це викликає підвищений інтерес миттєву реакцію учня.

Впевненість в своїх здібностях, можливостях формує в учнів і така форма контролю, як кросворд.

Розглянемо методичні вміння  складання, розв’язування і оцінювання кросвордів.

Кросворд – гра-задача, в якій у порожні клітинки  заповнюється словами із значеннями, заданими умовами гри.

Кросворд має мати фізичний зміст, грамотно оформленим.

Розв’язування кросвордів дає можливість і повторити тему уроку, і поглибити ці знання, тренувати учнів в активності миттєвій, організовує увагу учнів на «слухання», сприяє розвитку пам’яті законів, визначень, добре розбиратись у вивченому матеріалі, організовує колективну роботу в групі.

Особливою популярністю серед учнів користуються тематичні кросворди. Наприклад, імена вчених-фізиків. Такі кросворди сприяють не тільки запамятоваванню  понять, але і розширяють кругозір у знаннях основних понять, одиниць вимірювання, явищ.Розвязування кросворду активізує розумову діяльність учнів, підтримує увагу і живий інтерес і так чи інакше, допомагає реалізувати функції оцінювання вивченого матеріалу.

 Учень, який складає кросворд, уже не обмежується поверхневим читання домашнього параграфу, а загострює свою увагу на основні його моменти, працює над формулюванням питання або завдання до кросворду. В цій роботі добре виясняється степінь самостійності учня, знання мінімуму теоретичного матеріалу. Складання кросворду заставляє учнів прочитати не один – три параграфи, а цілий ряд параграфів з даної теми. Це забирає багато часу в учнів, але приносить успіх і результат на уроці. Розвязування кросворду являється якби розминкою на уроці.

 Методика оцінювання лекцій, рефератів, повідомлень.

Лекція – усне викладення якої-небудь теми, а також запис цього викладання.

Головне значення лекції не тільки у послідовній передачі суми знань, але і в цілеспрямованій дії на свідомість і почуття учнів. Необхідно планомірно і систематично формувати вміння виконувати записи в ході пояснення матеріалу викладачем. Лекція розрахована в основному на 20-30 хвилин. В ході лекції є можливість показати боротьбу різних теорій, розказати про досягнення сучасної науки і техніки. Використання даної форми роботи сприяє підготовці міцної основи для самостійної роботи з додатковою літературою. А без цього неможливо повноцінно розв’язати задачу підготовку учнів до самоосвіти, виховувати у них потребу поглиблювати знання, повноцінно формувати пізнавальний інтерес. Лекція сприяє розвитку творчих здібностей учнів. Адже творчість – вища форма активності і самостійності. Творчі здібності – це здатність бачити, точніше, знайти проблему, мобілізувати необхідні знання для руху гіпотези, здатність теоретично і практично перевіряти її, в результаті створити новий оригінальний продукт (наукове відкриття, винахід, розв’язування задач). Хоча робота над лекціями займає і у викладача і в учнів дуже багато часу, лекція дуже корисна (особливо в поєднанні з іншими формами), цікава робота для учнів. При підготовці до лекції учні поглиблюють і розширюють свої знання із визначених тем курсу фізики, набувають і вдосконалюють навички письмової мови. Лекція обов’язково аналізується, рецензується і оцнюється групою. Корисно виділити підготовку за двома категоріями. Якщо- лекція готується у рамках програми і включає в себе роботу із одним додатковим джерелом . Оцінюєтся така лекція у 9 балів. Якщо лекція потребує отримання знань із додаткової літератури, відомостей  останніх відкриттів, тобто лекції, які потребують самостійної роботи з декількома додатковими джерелами, така лекція оцінюється у 10 балів.

Реферат – коротке викладення змісту книги, статті, дослідження.

Реферат, лекція надають уроку відтінок міні-конференції. Реферати  пишуться на науковому рівні, грамотно оформляються і використовуються як письмова форма перевірки знань учнів з фізики. Використовуються при повторенні або узагальненні навчального  матеріалу, при перевірці осмисленні знань, умінь застосовувати знання з фізики у житті. Великий інтерес викликає в учнів написання рефератів про вчених-фізиків, їх відкриття. Наприклад. Джеймс Клерк Максвел. «Нове вчення про електромагнетизм», П. Еткінс «Суть енергії» і інші

Підвести підсумки роботи учнів над рефератами можна на міні-конференціях або уроках-семінарах з відповідної теми. На таких незвичайних, логічно побудованих  уроках учні під керівництвом викладача аналізують реферати своїх товаришів, оцінюють і обов’язково обґрунтовують оцінки. Тому для рефератів потрібно вибирати  теми не тільки ті, які поглиблюють знання учнів, але і ті, які несуть нову інформацію. Обговорення рефератів необхідно проводити в різних формах: науковий симпозіум, нарада спеціалістів, творча лабораторія. Для активізації діяльності учнів у обговоренні рефератів викладачеві необхідно добре продумати форму проведення захисту рефератів учнів і їх обговорення.

Написання рефератів не тільки дає учням визначену суму знань з фізики, але і розкриває перед ними поезію цієї важливої науки, показує необхідність її висновків, логічну будову фізичних теорій, їх практичну цінність.

«Світ складається із зірок і із людей» (Е. Верхарн)

Якщо реферат цікавий, пізнавальний учень отримує 10 балів.

Методика проведення «маленької» перевірки.

На звичайних уроках, якщо учень відповідав не чітко, викладач задає сам додаткові запитання, щоб вияснити чи знає він матеріал і яку оцінку поставити.  На такому уроці викладач втрачає можливість залучити до перевірки групу, активізувати учнів, перевірити їх знання.

На уроках «маленької» перевірки поступають інакше. Після відповіді учня біля дошки, учні оцінюють його, і тільки після того, викладач пропонує задати декілька запитань, щоб уточнити деяке положення у відповіді, або перевірити знання даного матеріалу.

Акцент на слові «уточнити» істотний. Так, як при цьому вдається майже повністю виключити випадкові запитання. В даному випадку, поставлені запитання (відповіді) потрібно оцінити, так як для розподілу питань у визначеній логічній послідовності необхідно досить глибоко розібратись в матеріалі.

Порушення питань (появу «не того» запитання) показує викладачу, що саме і чому (це особливо важливо) учень погано зрозумів.

Для чого це потрібно?

В курсі фізики є багато тем, успішне вивчення і засвоєння яких, можливе тільки при систематичному їх повторенні (знання теорії, що лежить в основі явища, знання і розуміння формулювань, фізичних законів, їх запису, вміння їх застосовувати, теорію для пояснення деяких частинок явища). Наприклад, дифузію і тиск газу на основі молекулярно-кінетичної теорії. Розуміння взаємозалежностей різних ознак, які характеризують групу явищ. Наприклад, залежність енергії електронів, які вилітають з металу під дією світла від довжини хвилі світла. Вміння зображати графічно зв'язок між фізичними величинами, визначити характер цього зв’язку. Наприклад, вивчення і свідоме засвоєння лампового генератора можливе при засвоєнні знань явищ електромагнітної індукції, правила  Ленца, принципу роботи коливального контору і процесів, які протікають в ньому, розуміння характеру залежності між силою анодного струму і напругою. Це лише вузлові питання, які можна контролювати в ході фронтальної перевірки і частково  – у «бліцопитуванні».

Коли учні вчать тільки окремі теми, або окремі параграфи і чекають на уроці запитують їх чи ні, засвоїти матеріал звичайно вони не зможуть. На таких ж уроках учень багаторазово включається в перевірку завдань, в це заставляє його «пробігтись» по всьому матеріалі і проявити свої знання. При цьому відбувається систематичне повторення навчального матеріалу.

 Така форма роботи на уроці викликає живий інтерес і підвищує активність учнів. Адже, перш, ніж задати питання, потрібно уважно вислухати товариша, що сказано, що опущено, де неточність, а де  проведена червона риска основної ідеї відповіді.

По-друге, задаючи питання, учень розвиває свою мову, вчиться коротко, але грамотно, формувати свої думки.

По-третє, по змісту і грамотності питань можна вже судити про степінь підготовки учнів до уроку. Адже учень має право задати тільки одне запитання,  на яке він знає відповідь, щоб оцінити відповідь свого товариша.

Така робота зобов’язує викладача враховувати питання і відповіді учнів. За даної  форми опитування перевіряються хоч і маленькі, але суттєві вузлові питання теми, виясняється суть понять і явищ. В такій роботі охоплюється найбільша частина учнів групи, темп роботи опитування даже високий, практично немає пауз: питання-відповідь, немає відповіді – викликається інший учень. Дуже важливо, щоб учні знали кому, за що і яку кількість балів поставив викладач в цій роботі. Обов’язково викладач повинен звернути увагу групи на ті питання, у відповідях на які були допущені помилки і попередити, що ці питання будуть і на наступному уроці. Дуже важливо, щоб учні знали, що ні одне питання (відповідь) не проходить  безслідно, що викладач помічає навіть малесенький успіх учня, ніколи не поставить оцінку за незнання. Завжди дасть можливість підготуватись до відповіді на наступний урок.

Це створює доброзичливу обстановку в процесі роботи, підтримує позитивну мотивацію до вивчення фізики.

Така форма роботи приносить помітний результат. Адже систематичне, цілеспрямоване коректування знань учнів, сприяє ліквідації нерозуміння того чи іншого питання. Крім того, така робота істотна для засвоєння і розуміння даного матеріалу і зв’язує його з окремими частинами.

Методика прийому найкраща відповідь (питання).

На протязі всього уроку учні уважно слідкують за кожним словом свого товариша, адже в кінці уроку потрібно буде вибрати учня, у якого була краща (сама цікава,  грамотна відповідь) і учня із кращим запитанням. Такі учні отримують 10 балів.

Перевага такого прийому – залучення абсолютно всіх учнів групи. Вчити їх виділяти істотне, головне, чітко формулювати питання і будувати лаконічні, в логічній послідовності відповіді.  При цьому розвивається інтерес до всього почутого і вивченого на уроці, розвивається інтерес до перевірки знань і умінь. До сприйняття відповіді (питання) підготовлені всі учні. Вислуховують один одного уважно. Критично. Такий підхід до роботи на уроці сприяє вихованню принципіальності по відношенню до товаришів.

На кожному уроці необхідно вдосконалювати методику формування в учнів вмінь і навиків у побудові питань і відповіді. Така робота дає можливість готувати учнів до диспутів, бесід. Від цього залежить успіх набуття нових знань, умінь, готує учнів до самоосвіти.

За кожне питання – відповідь учень отримує один бал за умови правильного формулювання. Можна оцінювати і неточну відповідь. 0,5 бала.

Висновок

          Враховуючи вище розкриті форми і методи перевірки і оцінювання знань, умінь і навичок учнів з предмета «фізика», можна зробити висновок, що вказані методи перевірки і оцінювання знань є дієздатними і певною мірою важливими.Складність і неоднозначність змін, що відбуваються в нашому суспільстві, ставлять педагога перед необхідністю ціннісного самовизначення, вимагають від нього реалізації демократичних і гуманістичних принципів у педагогічній діяльності, підвищення рівня його професійної підготовки, а це вимагає переходу від типових педагогічних технологій навчання до особистісно орієнтованих. Це, звичайно, повною мірою стосується і оцінювання навчальних досягнень учнів.